ICC-профіль — це файл, який описує, як конкретна система друку відтворює колір. Він є своєрідним «перекладачем» між кольорами, заданими у цифровому файлі, та фактичними кольорами, які може відтворити принтер на певному матеріалі з використанням конкретних чорнил і режиму друку.
Важливо розуміти, що ICC-профіль належить не просто принтеру. Коректніше говорити про профіль конкретної друкарської системи: принтер + чорнила + матеріал + режим друку + RIP + умови вимірювання. Якщо змінити хоча б один із цих компонентів, характеристики кольору можуть змінитися.
Наприклад, один і той самий широкоформатний принтер може мати різні ICC-профілі для банерної тканини, самоклеючої плівки, фотопаперу, текстилю або бекліту. Так само профіль для друку з високою якістю може відрізнятися від профілю для швидкого виробничого режиму.
Профіль створюється на основі фактичних вимірювань кольорової мішені, надрукованої на конкретній системі. Спеціальний спектрофотометр вимірює отримані кольори, після чого програмне забезпечення аналізує різницю між заданими та фактично відтвореними значеннями і створює ICC-профіль.
Таким чином, ICC-профіль — це не набір «правильних кольорів», а математичний опис поведінки конкретної системи друку.

Побудова ICC-профілю складається з декількох етапів. У професійному виробництві бажано починати не безпосередньо зі створення профілю, а з приведення друкарської системи до стабільного стану.
1. Підготовка обладнання
Перед профілюванням необхідно переконатися, що: друкуючі головки працюють коректно; немає забитих або пошкоджених сопел; система подачі чорнил працює стабільно; матеріал має стабільні характеристики;
2. Вибір матеріалу та режиму друку
Потрібно чітко визначити, для чого створюється профіль.
Якщо після створення профілю змінити матеріал або режим друку, профіль може працювати некоректно.
3. Визначення ліміту чорнил
Один із важливих етапів — визначення максимальної кількості чорнил, яку може прийняти матеріал.
Надмірна кількість чорнила може призвести до розтікання, збільшення часу висихання, злипання матеріалу, втрати деталізації, нестабільності при намотуванні або подальшій обробці.
Тому для кожного матеріалу необхідно визначити оптимальну межу ink limit.
4. Побудова та друк тестової мішені
Після базового налаштування друкується спеціальна тестова таблиця — color chart, яка містить сотні або навіть тисячі кольорових полів.
Важливо, щоб мішень друкувалася саме в тих умовах, для яких створюється профіль: на тому самому принтері, матеріалі, чорнилах та в тому самому режимі.
5. Вимірювання надрукованої мішені
Після стабілізації відбитка мішень вимірюється спектрофотометром.
Прилад визначає фактичні колірні координати кожного поля. Програмне забезпечення порівнює їх із еталонними значеннями та визначає, наскільки реальний друк відрізняється від заданого кольору.
6. Генерація ICC-профілю
На основі вимірювань створюється ICC-профіль. У ньому міститься інформація, необхідна системі керування кольором для перетворення кольорів із робочого колірного простору у простір конкретного друкарського процесу.
Після цього профіль встановлюється у RIP і використовується під час підготовки завдань до друку.
7. Перевірка профілю
Створення профілю — не останній етап. Необхідно надрукувати контрольну мішень і перевірити отримані результати.